16 Ізраїль та арабо – ізраїльський конфлікт :
та необхідність докладати зусиль для справедливого та тривалого миру , в якому кожна [ курсив додано ] країна зможе жити у безпеці .»
Далі резолюція закликає до « виведення військ Ізраїлю із захоплених , в ході недавнього конфлікту , територій », проте в ній навмисно упущений визначений артикль « the » перед словом « територій ». За словами тодішнього посла США в ООН , це було зроблено умисно , аби за будь-якого остаточного мирного врегулювання можна було мати можливість коригувати кордони виходячи з міркувань безпекових потреб Ізраїлю . Наприклад , до Шестиденної війни у 1967 році ширина території Ізраїлю в найвужчому місці - трохи на північ від Тель-Авіву , найбільшого міста Ізраїлю - становила менше 15 кілометрів .
Резолюція також містить заклик до « припинення усіх претензій та конфронтації , до поваги та визнання суверенітету , територіальної цілісності та політичної незалежності усіх країн регіону , їхнього права жити у мирі в межах безпечних та визнаних кордонів , без будь-яких загроз та силових втручань ».
Не менш важливим є те , що в тексті резолюції зазначена « необхідність наступного :
( а ) Гарантування вільного судноплавства міжнародними водними шляхами в регіоні ;
( б ) Справедливого вирішення проблеми біженців [ коментар автора : при цьому не уточнюється яких саме біженців , що дозволяє тлумачити визначення ];
( в ) гарантії територіальної недоторканності та політичної незалежності усіх країн регіону за допомогою різних заходів , включаючи створення демілітаризованих зон »;
22 жовтня 1973 року , в ході ще однієї розв ’ язаної арабами війн , яка розпочалася на Йом Кіпур , тому відома як війна Судного Дня , Рада Безпеки ООН прийняла Резолюцію 338 . Вона містила заклик до припинення вогню , повного запровадження Резолюції 242 та початку переговорів між сторонами конфлікту . Резолюції 242 та 338 зазвичай