Т
радиція вшанування свя-
тої Розалії відноситься до
12 століття, але величезну
популярність і силу ця традиція
набула після епідемії чуми в 1625
році.
У цей трагічний рік для Палер-
мо, віруючі люди влаштували роз-
копки в печері Монте Пеллегріно і
знайшли там людські кістки. У цій
печері останні свої роки жила в
святості Розалія і там ж вона поме-
рла.
Розалія була оголошена святою і
це стало початком народного куль-
ту поклоніння святій і паломницт-
ву віруючих.
Це відбувається і до цього дня.
Щорічно 4 вересня натовп вірую-
чих піднімається на гору Пеллегрі-
но до святилища святої Розалії.
Якщо ви в цей час будете перебу-
вати в Палермо, можна побачити
цей хід своїми очима і навіть приє-
днатися до нього.
Санктуарій Святої Розалії
У
1627 році козаки під проводом Марка Яки-
мовського втекли із турецької неволі, при-
були сюди на тривесельному човні і визво-
лили з галери понад 200 в'язнів-християн. Вони завдячу-
вали свій порятунок святій Розалії і добровільно зали-
шились працювати в Сицилії. Віддавши частину своїх
прибутків на спорудження храму на її честь.
Про цей випадок згадують Володимир Голобуць-
кий у своєму дослідженні «Запорозьке Козацтво» та Ю.
Мицик у статті журналу «Вежа» під назвою «Гетьман
Cамійло Кішка і його незнаний лист».
Сама Розалія народилася у 1130 році, в заможній
та благородній норманській сім’ї в місті Палермо. Її
батько, лорд Сінібальд, був нащадком Карла Великого.
Ще в юності її серце відвернулося від земних суєт, і
вона вирішила присвятити себе Богові. Залишивши свій
дім, дівчина поселилася у печері, на стінах якої написа-
ла такі слова: «Я, Розалія, дочка лорда Сінібальда, вирі-
шила жити в цій печері заради любові мого Господа,
Ісуса Христа».
Вона померла на самоті, 1160 року, завершивши
своє дивне та чудове життя незнаною для світу. 1624
року Палермо опинилося під загрозою епідемії чуми. За
легендою, свята Розалія з’явилася у видінні хворій жін-
ці, а пізніше мисливцю, якому вказала, де лежать її оста-
нки, та повеліла перенести їх до Палермо. Мощі святої
було перенесено до міського собору в супроводі урочис-
тої процесії. Після цього хвороба відступила місто.
Тетяна Павлишин
Afisha.it
Осінь 2017
41