чну скульптуру .
Комусь може видатись дуже дивним , радити огляд кладовища , як музею , але поховальні скульптури , родинні склепи , каплиці , поховальні пам ’ ятники , направду , витвори мистецтва , які створені великими скульпторами того часу . Кожне мистецьке віяння має свій відбиток і в цій похмурій та жалобній атмосфері .
Міланському некрополісу понад 140 років , розташоване воно у самому « серці » міста , що зовсім незвично для цвинтарів , які здебільшого мають місце на периферіях .
Його розміри гігантські : 250 000 м2 . Звичайний турист має небезпеку загубитися між похованнями , блукаючи довкола скульптур з засмученими обличчями , можливо , в не зовсім сонячний день , який створює особливу потойбічну атмосферу .
Раджу тим , хто хоче відвідати цей « музей під відкритим небом », озброїтись картою , щоб мати хоча б точний напрямок виходу . Побачити все в один день неможливо .
Кладовище дало останній притулок вже згаданому архітектору Піреллі , Манзоні , Джузеппе Верді , підприємцю Анжело Мотта , батька дуже улюбленого багатьма панетона , Арнольд Мондадорі , Давида Кампарі та багатьом іншим відомим особистостям , які зробили великий внесок в розвиток італійської культури , музики , індустрії . Оскільки розвиток культури у « живому » мистецтві не міг не відбитися і на поховальних скульптурах , тур-екскурсії кладовищем відбуваються в чотири тематики . Перший маршрут називається « Мистецтво та культура Міланського Монументального кладовища » ( Arte e Cultura al Cimitero Monumentale di Milano ), в цей огляд входить сам цвинтар , IL Famedio , L ’ Ossario , Il Tempio Crematorio . Всі будівлі створені у стилі 18-19ст .. Другий тематичний маршрут має назву « Стилі та Символи » ( Stili e Simboli , всі поховальні об ’ єкти носять відбиток від Романського стилю до Реалізму , від Вільного стилю ( Liberty ) до Символізму . Ці стильові напрямки у захороненнях відображають сприйняття та розуміння смерті тих часів , відображення скорботи та страждання , сум та безпорадність перед смертю . Третій маршрут під назвою Il Liberty , говорить сам за себе . Це віяння кінця 18 та початку 19століття надало можливості артистам та
скульпторам вводити нові бачення та тенденції в могильних скульптурах , саме ці роботи і зробили Cimitero Monumentale естетично найважливішим музеєм у світі .
На завершення , остання екскурсія « Жінки » ( Le donne ), найбільш витончена , найбільш драматична нота цього тихого та жалобного місця . Історії жінок та їх емансипація йде паралельно з історією кладовища . Великі соціальні зміни , стосовно жіночого у суспільстві , розвиток індустрії та загалом міста не могло не відбитися у поховальних скульптурах . Не можу не згадати про надзвичайної краси скульптурну групу « Тайна вечеря » над родинним склепом вже згаданого роду Кампарі , його розміри та майстерність автора просто перехоплює подих . Сумно , але нічого .
Монументальне кладовище Мілана відкрито для відвідувачів з вівторка по неділю , з 8.00 до 18.00 . Доїхати до нього можна автобусом № 43 , трамваями 3,7,12,14,29,33 або на метро ( зупинка Garibaldi ).
Afisha . it Весна 2017 23