далась , що саме тут ми житимемо кілька днів . Остап припаркувався і я поспішила поглянути що там всередині . - Тримай ключі , - кинув мені їх хлопець і я вміло зловила . Відчинила двері і завмерла . У будинку була шалена кількість тюльпанів , які я так обожнюю . Остап мене наздогнав з валізами . - Де ж ти тюльпани взяв взимку ? - Нехай це залишиться секретом , - відповів він . – Забігай та влаштовуйся . Потрібно приготувати вечерю . Ми разом все швиденько зробили , весело провівши час . Поїли , запаливши ароматичні свічки . Потім перемістились до каміну . Остап вдало розпалив його і сів біля мене , наливши у келих вина . Ми навіть не розмовляли , просто сиділи у тиші , замилувавшись вогнищем . Було затишно та спокійно . Я глянула на Остапа і легко підсунулась до нього , схиливши голову на його плече . - Втомилась ? – запитав він . - Трішечки … Рано прокинулась . І дорога була довга … Я навіть не помітила як заснула , але прокинулась у зручному ліжку . Невже це він мене сюди приніс ? І навіть не ліг поруч … Я швиденько побігла в душ і привела себе в порядок . Коли вийшла , помітила на ліжку сніданок і записку : « Поїси . Тепло одягнись і виходь на двір . Чекаю . Остап ». Я виконала його « інструкцію ». Вийшла і побачила Остапа . Біля нього стояли санки , ковзани та лижі . - Обирай . Чим хочеш зайнятись ? – весело запитав він . Я зліпила сніжку і зі сміхом кинула
РОБИМО ПАУЗУ
45