СЛУХАЄМО
Соната в дусi нiжностi та лютi
Часто саме класична музика асоціюється з ніжністю та любов ’ ю . Тому сьогодні поговоримо про геніального композитора та піаніста Людвіга ван Бетховена і про його « Місячну сонату ». Слухаючи цю ніжну мелодію перехоплює подих . Місячну сонату Бетховен написав у 1801 році . В цей час композитор переживав не найкращий період у своєму житті . Незважаючи на те , що був дуже популярним та успішним , виглядав життєрадісною та щасливою людиною . Про нього говорили : « Незалежний , гордий і задоволений ». Та кому як не нам знати , що може творитись на душі у людини , яка ззовні світиться від щастя . Насправді Людвіг глибоко переживав через те , що втрачає слух . Для нього це було справжньою трагедією , адже до цього слух Бетховена відрізнявся дивовижною тонкістю і точністю , він здатний був помітити найменший невірний відтінок чи ноту , майже « бачив » всі тонкощі багатих оркестрових фарб . Досі невідомо , що стало причиною хвороби . Є декілька варіантів : або через надмірну напругу слуху , або через застуду і запалення вушного нерва . Та якою б не була причина , нестерпний шум у вухах мучив Бетховена і вдень , і вночі . Жоден лікар нічим не міг йому допомогти . Вже у 1800 році композитор для того , щоб чути високі звуки гри оркестру повинен був стояти дуже близько до сцени . Трішки пізніше він насилу розрізняв слова людей , які з ним розмовляли . Людвіг до останнього приховував свою глухоту від друзів і близьких . Він почав уникати зустрічей . В цей час в його житті з ’ явилася юна Джульєтта Гвиччарди . Їй було 16 , вона обожнювала музику , чудово грала на роялі і стала ученицею великого композитора . І Бетховен закохався . Він полюбив її як нікого і ніколи раніше . Композитор завжди бачив у людях тільки краще , а Джульєтта стала для нього ідеалом жінки . Його полонили життєрадісність , щедрість і товариськість юної учениці . У Бетховена і Джульєтти зав ’ язалися відносини і він наче повернувся до життя . Композитор знову почав виходити на люди , знову навчився радіти простим речам - музиці , сонцю , усмішці Джултєтти . Бетховен мріяв про те , щоб вона стала його дружино . Наповнений щастям , він почав роботу над сонатою , яку назвав « Соната в дусі фантазії ». Але його мріям не судилося здійснитись . Вітряна і легковажна Джульєтта завела роман з аристократичним графом Робертом Галленбергу . Їй став нецікавий глухий , незабезпечений композитор з простої сім ’ ї . Дуже скоро Джульєтта стала графинею Галленбергу . Соната , яку Бетховен почав писати в стані справжнього щастя , захоплення і надії , була закінчена в гніві і люті . Її перша частина повільна і ніжна , а фінал звучить , як ураган , що змітає все на своєму шляху . Після смерті Бетховена в ящику його письмового столу знайшли лист , який Людвіг адресував безтурботній Джульєтті . У ньому він писав про те , як багато вона для нього значила і яка туга нахлинула на нього після зради Джульєтти . Світ композитора впав , а життя втратило сенс . « Місячною » сонату назвав один з кращих друзів Бетховена - поет Людвіг Рельштаб , вже після його смерті . При звуках сонати він уявляв собі тиху гладь озера і човен , що самотньо пливе під світлом місяця .
32
Юлія Торконяк За інформацією Beethovn